9 листопада, у День Преподобного Нестора-Літописця ми відзначаємо день української писемності та мови.
І це закономірно. Адже українська земля народила сина, який усвідомлював значення всього, що відбувалося на ній, прагнув зберегти національну пам’ять з вірою в те, що її не розгублять, а примножать нащадки. Цього дня учні ліцею були задіяні в заході, приуроченому Дню української писемності та мови «Крізь мудрості праглибину. «Допоки є Шевченка мова, то доти Україна є…». На цьому святі учні мали змогу перевтілитися у прадідів наших – славного Нестора-Літописця, завдяки якому більше дізнались про рідну державу, незабутніх Кирила і Мефодія – братів-засновників письма. З цими незвичайними ролями відмінно впорались Зиков Ігор, Лукашенко Володимир та Безніцький Руслан. Про етапи розвитку писемності цікаво розповів присутнім Городецький Віктор. Звичайно, згадали й історію становлення нашої державної мови – української.
Ведучі заходу, Наріжня Марина,Кравченко Вікторія та Степаненко Аліна, Юсків Олена, з любов’ю говорили теплі слова про українську мову, закликали шанувати, цінувати її й боротися за неї.
Протягом свята лунали поезії відомих українських поетів про рідну мову у виконанні учнів ліцею: Єлфімової Тетяни, Логвіна Віталія, Токарєвої Карини, Ковчинської Аліни. Як заклик прозвучали слова Тараса Шевченка «Ну що б,здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива, як їх почує…» та Ліни Костенко «Нація вмирає не від інфаркту. Спочатку їй відбирає мову».
Наприкінці заходу присутнім запропонували «очистити» свою мову. Такий жест був спрямований на те, щоб позбавити учнів від слів-паразитів, які дошкуляють кожному з нас. У символічну скриньку діти кидали записані на папері «зайві» слова, таким чином ніби очищуючи власне мовлення. І навіть викладачі не відмовилися від пропозиції «очистити рідну мову».
Залишити відповідь